Дозвіл на обробку персональних даних хворих не дозволяє ЗМІ поширювати цю інформацію - юридичне роз'яснення

Ухвалений Верховною Радою 13 квітня закон, який дозволяє оброблення персональних даних без згоди особи, яка захворіла на COVID-19, не виводить персональну інформацію про хворих на коронавірус з-під захисту закону, і не дозволяє журналістам поширювати цю інформацію в засобах масової інформації.

Нагадаємо, що парламент 13 квітня 2020 року на позачерговій сесії ухвалив Закон України “Про внесення змін до Закону України № 3320 “Про захист населення від інфекційних хвороб” щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”. Окрім іншого пункт 2 Розділу ІІ цього Закону передбачає:

«2. Установити, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни:

1) дозволяється обробка персональних даних без згоди особи, зокрема даних, що стосуються стану здоров’я, місця госпіталізації або самоізоляції, прізвища, ім’я, по батькові, дати народження, місця проживання, роботи (навчання), з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), в порядку визначеному в рішенні про встановлення карантину, за умови використання таких даних виключно з метою здійснення протиепідемічних заходів.

Протягом 30 днів після закінчення періоду встановлення карантину, такі дані підлягають знеособленню, а у разі неможливості знищенню;».

Однак ця норма геть не означає, що журналісти, засоби масової інформації можуть тепер поширювати інформацію про хворих на коронавірус, розміщувати їх фото, прізвище, місце проживання тощо. Помилкою буде вважати, що такі дані перестали охоронятись законом. Адже відповідно до Конституції і законів України кожна особа має право на таємницю інформації про стан свого здоров’я, про що ми більш детально розповідали в матеріалі «Лікарська таємниця vs свобода слова». Поширення такої інформації можливо лише за згодою особи, щодо якої інформація поширюється. Наприклад, широке поширення засобами масової інформації відомостей про захворювання одного з журналістів на коронавірус є порушенням вимог законодавства, і дає в майбутньому право для цього журналіста або його родичів позиватись проти засобів масової інформації, які зазначили його прізвище і діагноз.

Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» хоча і визначає можливість обробки персональних даних особи без її згоди – передбачає таку обробку виключно в рамках обліку інфікованих медичними закладами і посадовими особами, пов’язаними з боротьбою з інфекцією. При цьому цим Законом вносяться зміни до статті 35 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якими додається новий абзац:

«У рішенні про встановлення карантину можуть визначатись особливий порядок обліку, реєстрації  та обміну інформацією про випадки захворювання на період карантину. Особи, винні в неправомірному розголошенні такої інформації, притягаються до відповідальності в порядку, встановленому законом».

Тобто прийнятий 13 квітня 2020 року Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” не виводить персональну інформацію про хворих на коронавірус з під захисту закону, і не дозволяє лікарям та іншим посадовим особам розголошувати цю інформацію, а журналістам – поширювати цю інформацію в засобах масової інформації. Деякі журналісти вважають, що поширення прізвищ та інших персональних даних хворих є суспільно важливою інформацією, а отже може вільно розповсюджуватись. Але таке твердження не відповідає дійсності. Посилання на суспільну значущість персональних даних не є універсальним правилом, а є виключенням, яке звільняє від відповідальності лише в окремих випадках. Наприклад, коли повідомлення про конкретного хворого, який уникає обсервації або іншим чином створює загрозу для суспільства, дозволить попередити поширенню інфекції. При цьому варто пам’ятати, що знеособлена інформація, яка не містить персональних даних і не дозволяє встановити особу хворого, може розміщуватись в засобах масової інформації і не порушує вимог законодавства.

Нагадаємо, в ІМІ працює правова «гаряча лінія», на яку можуть звертатися журналісти, засоби масової інформації та інші учасники інформаційних відносин. Консультації надають медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ info@imi.org.ua.

Юрист ІМІ Алі Сафаров